Росії доведеться попрощатися зі статусом "енергетичної наддержави", яким російські чиновники хизувалися десятиліттями. Втративши доступ до західних технологій і втративши ключові ринки збуту сировинних товарів, Росія вже не зможе повернутися до колишніх обсягів експорту вуглеводнів ні у фізичному, ні в грошовому вираженні.
Це прогнозують експерти Інституту енергетичних досліджень Російської академії наук (ІЕД РАН), передає The Moscow Times.
За їхньою оцінкою, у найближчі 25 років російська економіка втратить 40% паливного експорту, а доходи від нього скоротяться у 2,8 раза.
Якщо 2021 року з Росії було вивезено нафти, вугілля та газу обсягом 821 млн тонн умовного палива, то до 2030 року сукупний експорт впаде до 583 млн тонн, до 2040 – до 561 млн тонн, а до 2050 року – до 486 млн тонн.
Валютний виторг від експорту вуглеводнів, за який десятиліттями імпортувалися технології та ширвжиток, з $315 млрд у 2021 році зменшиться до $146 млрд до 2030 року. А 2050 року він становитиме лише $114 млрд.
Експорт нафти й нафтопродуктів, згідно з прогнозом РАН, до середини XXI століття буде на чверть нижче, ніж до розв’язанї Росією повномасштабної війни проти України (167 млн тонн на рік проти 217 млн), а доходи від нього впадуть у 3,4 раза – з $238,2 млрд до $70,8 млрд.
Експорт газу, що впав до рівнів 1985 року після втрати "Газпромом" європейського ринку, відновиться до 193 млрд кубометрів на рік, але залишиться на чверть нижче за довоєнний (259 млрд кубомтрів). Газові доходи економіки при цьому скоротяться на 43% – з $76,3 млрд до $43,3 млрд на рік.
Експорт вугілля, за прогнозом РАН, обвалиться більш ніж у 10 разів за 25 років – із 208 млн до 20 млн тонн на рік.
Отримання виручки від експорту палива, в основному нафти, нафтопродуктів і газу, було одним із головних факторів відновлення російської економіки: у 1990-ті сировинна промисловість різко впала разом із економікою, але в 2003 році тоннаж вивезення за кордон вуглеводнів повернувся на рівні пізнього СРСР.
Наприкінці 2010-х вивіз вуглеводнів за кордон забезпечував до третини російського ВВП, проте в найближчі десятиліття паливно-енергетичний комплекс "втратить колишню роль "локомотива" економіки Росії", а його внесок у ВВП зменшиться вп’ятеро.
Раніше повідомлялося, що чистий збиток російської компанії ПАТ "Газпром" у першому півріччі 2024 року становив 480,64 млрд рублів, що майже вдвічі більше, ніж за аналогічний період 2023 року (255 млрд руб.).
Як повідомлялося, видобуток газу російським "Газпромом" за підсумками 2023 року впав на 13% – до 359 млрд кубометрів з 412,9 млрд кубометрів у 2022 році.
У 2021 році він сягав 515 млрд кубометрів, тож за два останні роки видобуток "Газпрому" обвалився на 30%.
Російський "Газпром" визнав чистий збиток за 2023 рік у розмірі 629,1 млрд руб. ($6,84 млрд) після чистого прибутку 1,23 трлн руб. роком раніше. Для порівняння, за 2021 рік російський газовий монополіст отримав 2,68 трлн рублів чистого прибутку.
Востаннє перед цим "Газпром" фіксував збиток ще у 1998 році.
Доходи "Газпрому" знижуються через втрату європейського ринку експорту газу, який був найприбутковішим його бізнесом у сегменті продажу палива. Зокрема, 2023 року постачання російського газу до Європи трубопроводами впали до 28,3 млрд кубометрів.
Водночас компенсувати втрачений ринок Європи збільшенням внутрішніх продажів та експорту до Китаю не вдається, тому колись найприбутковішій російській компанії "Газпром" загрожує тривалий період поганих фінансових результатів, зазначало Reuters.
На початку червня 2024 року видання FT писало, що "Газпром" не зможе відновити обсяги експорту газу, втрачені внаслідок війни в Україні, принаймні протягом 10 років.
У травні цього року акції російського "Газпрому" на Московській біржі впали до мінімуму з 24 лютого 2022 року, коли після початку вторгнення в Україну обвалився увесь фондовий ринок РФ.
Автор: Галина Ялівець