В Україні спалахнув політичний скандал! Президент оголосив військовий стан, але суспільство не мовчить. Протести, заклики до імпічменту та навіть звинувачення у державній зраді! Чи зможе ...

Трагедія, що ледь не стала трагедією

Президент Південної Кореї Юн Сок Йоль оголосив про введення військового стану вночі, пояснюючи своє рішення «захистом конституційного ладу та боротьбою з антидержавними силами, які симпатизують Північній Кореї».

Після закінчення Корейської війни в 1953 році військовий стан у Південній Кореї вводили 16 разів, поки в країні не зміцнилася демократія. Востаннє — після вбивства президента країни Пак Чон Хі в 1979 році. Таким чином, дії президента Юн Сок Йоля стали справжнім шоком для корейського суспільства.

Рішення Юн Сок Йоля про введення військового стану було розкритиковано навіть главою президентської партії «Сила народу» Хан Дон Хуном. Іронічно, що авторитарний лідер Північної Кореї Кім Чен Ин також зробив офіційну заяву, в якій засудив дії президента Південної Кореї та назвав військовий стан посяганням на права громадян сусідньої держави.

Введенню нового військового стану передували довгі місяці протистояння президента з власним парламентом, де президентська партія «Сила народу» втратила більшість після поразки на виборах навесні 2024 року. У квітні на парламентських виборах перемогла опозиційна партія «Тобуро», яка наполягала на імпічменті чинному президентові.

Протистояння між президентом і опозицією, що має більшість у парламенті, призвело до гострої політичної кризи. Президент Юн Сок Йоль неодноразово використовував право вето і блокував законопроекти опозиційних політичних сил, а ті, в свою чергу, відмовилися голосувати за бюджет країни на 2025 рік.

Після цього президент звинуватив парламент у «симпатіях до Північної Кореї та антидержавній діяльності, що паралізувала країну». Водночас опозиція звинувачує Йоля в тому, що він відмовляється розслідувати ряд корупційних скандалів за участю його дружини та високопосадовців. Опозиція вимагала відставки трьох прокурорів через відмову розслідувати факти корупційної діяльності першої леді.

У січні 2024 року в Південній Кореї спалахнув скандал навколо відео, яке опублікували всі провідні ЗМІ країни. На ньому дружина президента Кім Кеон Хі отримує в подарунок сумку від бренду Dior вартістю понад 2 тисячі доларів. Таким чином, перша леді порушила законодавство про незаконні нагороди, оскільки не має права приймати дорогі подарунки, поки її чоловік є президентом країни. Реагуючи на критику, підняту в пресі, Юн Сок Йоль видав президентський указ, що забороняє розслідування з питань корупції проти нього особисто та членів його родини.

В цілому Йоля важко назвати президентом, який користується великою популярністю в країні. У 2022 році він переміг на президентських виборах, випередивши лідера партії «Тобуро» Лі Джемеона з незначною перевагою в 0,73% голосів. Ставши президентом, Йоль одразу потрапив у ряд скандалів, що негативно вплинуло на його рейтинги. Окрім звинувачень у корупції, на каденцію Юн Сок Йоля припав важкий кризис у медичному секторі з масовими вуличними протестами та скороченням медичного персоналу в лікарнях.

Згідно з результатами соцопитування, опублікованими південно-корейським новинним агентством Yonhap напередодні введення військового стану, рейтинг президента Юн Сок Йоля становив 25%. При цьому негативно дії президента оцінювали 71% опитаних. Рейтинг президентської партії «Сила народу» становить 32,3%, а опозиційної партії «Тобуро» — 45,2%.

Найкоротший військовий стан в історії країни

Корейське суспільство та опозиція рішуче відреагували на введення режиму військового стану. Незважаючи на глибоку ніч, тисячі людей вийшли на протести в Сеулі, а опозиційні політичні сили оголосили про намір скликати позачергову сесію парламенту.

Протестуючі, які зібралися біля парламенту в столиці країни, закликали до імпічменту президенту та негайній скасуванні військового стану. Командувачем військовим станом Південної Кореї Пак Ан Су негайно оголосив про призупинення роботи парламенту та всіх політичних партій відповідно до закону про військовий стан, а саме будівлю парламенту оточили військові та поліція.

Також у країні заборонили проведення будь-яких демонстрацій і ввели цензуру проти ЗМІ, обмеживши публікацію матеріалів, які могли б загрожувати національній безпеці. Таким чином, президент фактично заблокував роботу парламенту і намагався взяти під повний державний контроль всі ЗМІ в країні.

На вулицях столиці з'явилася військова техніка. Військові отримали право арештовувати тих, хто порушує режим військового стану. Силовики намагалися перешкодити депутатам парламентської більшості прорватися до парламенту, проте ті перелізли через паркан і врешті-решт змогли зібратися в будівлі для проведення позачергової сесії. Під ранок у парламенті вже було 190 депутатів із 300. Цього було достатньо для кворуму — діяльність парламенту була розблокована, незважаючи на протидію військових.

Згідно з конституцією країни, парламент міг скасувати військовий стан більшістю голосів. На фоні зіткнень силовиків з протестувальниками біля будівлі парламенту опозиційні політичні сили одноголосно проголосували за скасування режиму військового стану в країні — 190 голосів. Військовий стан тривав всього 6 годин.

Президент Юн Сок Йоль скасував указ про військовий стан після голосування парламенту. Оточуючі парламент війська врешті-решт почали покидати будівлю. Таким чином, сильні демократичні інститути та опір суспільства запобігли спробі узурпації влади в країні. Події в Південній Кореї вкотре довели переваги демократії над авторитаризмом і стали уроком для всіх демократичних країн, зокрема і для України: незалежність гілок влади є найкращим запобіжником від свавілля, хаосу та загроз демократії.

Що далі?

Опозиційні політичні сили звинуватили президента Юн Сок Йоля у державній зраді та готують імпічмент. Розгляд документа про імпічмент заплановано на пленарному засіданні парламенту 5 грудня, а голосування за початок процедури відсторонення президента від влади повинно відбутися 6 або 7 грудня. Також парламентська більшість наполягає на