Вкрав пачку кави — отримав шість років в'язниці. Це справді про справедливість?

«Нагадує покарання за колоски пшениці»

Законодавці пояснювали, що на початку великої війни м'якість закону та паніка спричинили самосуд. Наприклад, коли в Хмельницькій області в березні 2022 року люди спіймали мародера, спустили йому штани і прив'язали скотчем до стовпа. Тоді й внесли зміни в закон: до майнових злочинів додали класифікацію — «вчинені в умовах воєнного стану» (частина 4 відповідних статей).

До того, як посилили відповідальність, за звичайну крадіжку (в законодавстві це називається таємним викраденням) міг бути штраф або обмеження свободи. А грабіж (відкрите викрадення майна) карався штрафом, громадськими чи виправними роботами, пробаційним наглядом або ув'язненням.

Законодавці прагнули подолати мародерство, але правоохоронці помилково трактують законодавство, вважає юристка Юлія Коломієць. Всі майнові злочини почали маркувати як вчинені в умовах воєнного стану, незважаючи на місце і спосіб злочину.

Тобто прирівняли крадіжку товару в супермаркеті на заході України і крадіжку з дому в зоні бойових дій. І навіть якщо вкрадений товар лише перевищував суму 300 грн, за це загрожувало від 5 до 8 років ув'язнення.

Це стало причиною покарань, які, на думку частини юристів і суддів, непропорційні завданій шкоді. Наприклад, несудимого раніше жителя Івано-Франківська кілька разів ловили на крадіжках товарів із магазинів протягом 2021–2022 років. Він крадів їжу, каву, алкоголь. Сума шкоди склала понад 12 тисяч гривень.

А ось коли він вкрав пляшку лікеру за 470 гривень під час воєнного стану — отримав 5 років тюрми. В Івано-Франківському міському суді обвинувачений визнав провину і пояснював, що не мав грошей, тому крадів, щоб прогодувати себе.

У апеляції вирок залишили без змін, однак один із суддів не погодився з колегією. Він навіть оприлюднив своє окреме думку, що ув'язнення на 5 років, хоч і законно в умовах воєнного стану, але несправедливо і не відповідає завданій шкоді.

«Суворість цього покарання нагадує давню практику надмірних покарань “за кілька колосків пшениці”», — заявив суддя.

Судді зазвичай звільняли від ув'язнення тих, хто вчинив злочин вперше. Адже не всі вважали таке покарання пропорційним. Але якщо обвинувачений вже коли-небудь крадів, представникам Феміди доводилося призначати мінімально можливий термін — 5 років.

«Якщо людина не виправилася без позбавлення волі і вчинила таке ж злочин або навіть більш тяжке, то суди будуть призначати покарання, враховуючи це», — пояснює в коментарі hromadske суддя-спікер Коломийського горрайонного суду Денис Коваленко.

Депутати прийшли до тями?

Минуло майже 2,5 роки від посилення відповідальності, непропорційність покарань визнали і депутати. У серпні 2024 року вони прийняли новий закон. Згідно з ним межу, після якої настає кримінальна відповідальність за крадіжку, підняли до 3028 гривень.

Але чи допоможе цей закон чоловікові з Рівного, якого рік тому Рівненський міський суд ув'язнив на 3 роки і 7 місяців за спробу вкрасти з магазину підгузники вартістю 356 гривень, неясно. Суд відправив його за грати, враховуючи, що чоловік у минулому мав судимість за шахрайство. Однак якби він вкрав підгузники після серпня 2024-го, його могли б не відправити до в'язниці.

Все ж у цього чоловіка є шанс на звільнення. Це стосується тих, кого судили за крадіжку до трьох тисяч гривень.

«Якщо людину визнали винною за ч. 4 ст. 185 КК і ув'язнили, то засуджений, його захисник, установа виконання покарань або прокурор — будь-хто може звернутися до суду, щоб вирок переглянули відповідно до нового закону», — пояснює суддя-спікер Денис Коваленко.

Водночас Віталію з Львова, який вкрав каву, кваліфікували грабіж, вчинений в умовах воєнного стану, а не крадіжку — тому що його помітив охоронець, а це кваліфікується як відкрите викрадення майна. За такі злочини непропорційність покарання зберігається, зазначає дослідник Центру соціології права і кримінології Іван Шматко.

Чому потрібні зміни?

«Пропорційність покарання чорним по білому прописана в Хартії основних прав ЄС. Якщо Україна дійсно хоче приєднатися до цього об'єднання, вона повинна почати не тільки вимагати до себе співчуття і допомоги від інших, але й дотримуватися базових принципів прав людини», — говорить Шматко.

І додає, що утримувати злочинців дуже дорого. Місяць ув'язнення людини в СІЗО обходиться державі приблизно в 11 тисяч гривень. Віталій з Львова за вкрадену за 300 гривень каву сидів під вартою більше 3 місяців. Тобто державі тільки утримання під вартою обійшлося в понад 30 тисяч гривень. А ще три роки Віталій повинен провести в тюрмі.

«Коли є війна і нестача коштів, то розкидатися ними на посилення покарання за майнові злочини, яке було прийнято на фоні так званої моральної паніки щодо мародерства на самому початку великої війни, здається абсолютно безвідповідальним», — зазначає Іван Шматко.

Що робити?

Юристка Юлія Коломієць писала, що для того, щоб вважати крадіжку злочином, «вчиненим в умовах воєнного стану», правоохоронці повинні довести, що злочинець скористався обставинами, пов'язаними з війною.

Наприклад, це може бути крадіжка з магазину, пошкодженого обстрілами, де через це відсутня охорона. Або ж проникнення в чуже житло в зоні активних бойових дій, коли злочинець знає, що власники покинули його через небезпеку.

Ідея в тому, щоб злочин було безпосередньо пов'язано з ситуаціями, викликаними війсь