Громадянська війна, що триває в Сирії вже понад десять років, залишає країну розділеною. Значну її частину — в основному південь, центр і південний схід — контролюють прихильники президента Башара Асада.
Натомість повстанські сили — зокрема угруповання «Хаят Тахрир аш-Шам» (HTS) — зосереджуються на північному заході, переважно в провінції Ідліб.
Інші території перебувають під контролем турецьких сил, що підтримують повстанців, а також курдських Сирійських демократичних сил (SDF).
З 2020 року в країні не було активних бойових дій. Тоді війська Асада намагалися атакувати повстанців в Ідлібі та обстріляли позиції турецьких військових. Усе закінчилося перемир'ям, про яке турецький президент домовився з російським лідером Володимиром Путіним.
В кінці листопада 2024 року Ідліб знову спалахнув: повстанці заявили, що сирійські урядові сили та російські війська, які їх підтримують, завдали авіаударів по цивільному населенню провінції. Своє наступлення противники Асада пояснили прагненням дати людям можливість повернутися до своїх домівок.
Журналісти Reuters стверджували, що наступлення сталося за ініціативою Туреччини, однак офіційно Анкара заявила, що «стремиться уникнути нестабільності в регіоні» і нібито намагалася дипломатичними зусиллями зупинити напади на контрольовані повстанцями райони.
У турецькій службі безпеки говорили, що спочатку повстанці нібито планували «обмежене наступлення». Однак із відступом сил Асада операція HTS розширилася. Вже через два дні після початку наступлення, 29 листопада, повстанці увійшли в найбільше місто Сирії — Алеппо. Це сталося вперше з 2016 року, коли повстанців звідти витіснили сирійські урядові війська та їхні союзники.
Також під їх контролем опинилися десятки населених пунктів у провінціях Алеппо та Ідліб — останню захопили повністю, взявши місто Мараат аль-Нуман. А до вечора 30 листопада вони просувалися на південь, захопивши ще щонайменше чотири міста в провінції Хама.
На третій день наступлення, за даними урядових сил, у боях у провінціях Алеппо та Ідліб загинули або отримали поранення «десятки» їхніх солдатів.
Урядові сили пообіцяли провести контрнаступлення після прибуття підкріплення. Завдання повернути контроль над Алеппо поставив і президент Сирії Асад, який публічно відреагував на події лише на четвертий день після їхнього початку.
Росія як союзниця сирійського уряду пообіцяла протягом трьох днів надіслати додаткові сили на допомогу силам Асада. А також — посилила бомбардування Ідліба та інших районів, які захопили повстанці. Про підтримку Асада заявив і Ірак, анонсувавши відправку не менше 300 ополченців до Сирії.
Тим часом противники режиму Асада захопили аеропорт в Алеппо, де були розміщені літаки сирійських і союзницьких сил. Також в мережі з’являлися відео з російською військовою технікою з бази в місті Хан-Шейхун, яка потрапила під контроль повстанців.
Крім того, повстанці опублікували відео скидання пам'ятника брату Башара Асада в Алеппо та спалення російського прапора.
В українській розвідці розповідали, що після відступлення росія завдала авіаударів по Хан-Шейхуну, щоб знищити зброю, яку захопив противник.
На фоні всього цього в росії вирішили замінити командувача сирійською групою. Попереднього — Сергія Киселя — відправили у відставку. В ГУР говорили, що росіяни зазнали «значних втрат», сотні з них зникли безвісти, а деякі російські підрозділи опинилися в оточенні.
Ще один союзник Асада — Іран — також висловив підтримку його силам і пообіцяв надавати допомогу в контрнаступленні. Крім того, проіранські угруповання Іраку нібито перейшли кордон із Сирією, щоб відправитися на підкріплення оточеним сирійським урядовим військам. В мережі з’явилося відео нібито колони військових з Іраку, що стояли на кордоні з Сирією.
У Білому домі відкинули причетність США до наступлення сил HTS, визнаних у Штатах терористичними. Там також поклали відповідальність за нинішні події на уряд Башара Асада, який, за їхніми словами, постійно відмовлявся від припинення вогню та політичного врегулювання в Сирії відповідно до резолюції Ради Безпеки ООН від 2015 року.
Пізніше Державний департамент США опублікував спільну з урядами Франції, Німеччини та Великобританії заяву, в якій закликали до «деескалації, захисту цивільних осіб та інфраструктури».
Тим часом міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі в розмові зі своїм колегою з рф Сергієм Лавровим звинуватив у подіях у Сирії Ізраїль і США. На його думку, атаки повстанців були частиною ізраїльсько-американського плану дестабілізувати регіон, цитував його Reuters.
А в росії наступлення повстанців назвали «посяганням на суверенітет Сирії».
Директор Центру протидії дезінформації при СНБО Андрій Коваленко написав, що «сирійський проект москви і Тегерана посипався на очах», а в ГУР підтверджували, що для російського контингенту в Сирії ситуація погіршується.
При цьому офіційних заяв Україна не робила. Народний депутат і голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики Олександр Мережко пояснив, що сенсу робити такі заяви немає, адже Україна в цьому випадку займає позицію спостерігача, сказав він в ефірі «Радіо Свобода».
За його словами, загострення ситуації в Сирії матиме певну користь для України, оскільки росія буде змушена перекидати свої сили туди, а не на посилення фронту в Україні. Також Мережко припускає, що ситуація в Сирії послабить пози