Чи зможе Україна пережити зиму без енергетичної катастрофи? Сценарії, прогнози та дилеми.
Тоді серйозні руйнування торкнулися енергетичної та теплової інфраструктури Одеси і Кривого Рога. Пошкодженням піддалися електромережі Вінницької, Львівської, Волинської областей.
В ніч на 26 листопада — знову удар росіян, цього разу 188 дронів, в тому числі «шахеди». Тепер постраждала енергетична інфраструктура Тернопільської області.
На що можна розраховувати далі і чи є причини для покращення ситуації — розбиралося hromadske.
Високе мистецтво аварійних ремонтів
«Ситуація в енергетиці, особливо в окремих регіонах, погіршилася після масованого російського обстрілу 17 листопада, метою якого були електростанції та магістральні лінії передачі, — пояснює Світлана Михайлівська, заступник директора “Європейської бізнес-асоціації”. — До того ж були пошкоджені кілька підстанцій, що забезпечують зовнішнє живлення АЕС, через що атомні станції знизили виробництво електроенергії. Відповідно, під час проведення відновлювальних робіт вводяться додаткові обмеження електроенергії для збереження цілісності енергосистеми».
Проте, вже з 24 листопада було відчутне полегшення — відключення електрики стали коротшими, а в деяких місцях припинилися. Співрозмовники hromadske в державній системі енергетики відзначають: все завдяки тому, що українські енергетики навчилися лише за кілька днів якісно ліквідовувати наслідки досить масштабних обстрілів. Над цим працюють фахівці державних компаній «Енергоатом» та «Укргазенерго».
Дуже багато залежить від фінансування цих робіт, адже потрібно не лише оплатити працю спеціалістів, але й мати необхідне обладнання. Замовляти його після обстрілу пізно, таке обладнання слід мати в резерві заздалегідь.
«Проблем з персоналом, з запчастинами немає, — говорить співрозмовник видання з державної системи енергетики. — Але один тільки трансформатор на АЕС розміром з велику фуру, тому замінити його або відремонтувати досить непросто».
Реагуючи на тривожну ситуацію, міжнародні партнери вирішили профінансувати ремонтні роботи, створивши запас міцності. Європейська комісія виділить групі ДТЕК Рината Ахметова 62,8 мільйона євро, а уряд США додасть до цього ще 46,1 мільйона доларів.
Ще один спонсор відновлення — Європейський банк реконструкції та розвитку — відмовився фінансувати ремонтні роботи холдингу ДТЕК через його власника.
В Одесі, яка найбільше постраждала від останніх обстрілів, відновлювальні роботи досі тривають, хоча найгірше — зупинка муніципального транспорту — вже позаду.
«В Одесі тривають роботи з відновлення, в перші доби енергопостачання взагалі не було, — говорить Геннадій Рябцев, експерт з енергетики та професор Києво-Могилянської школи управління. — Але обстріли — тільки один фактор, другий — це температура повітря. Чим нижча буде температура, тим вірогідніше введення графіків відключень».
З оригінальною ініціативою виступили міські влади Харкова, де росіяни зруйнували основне джерело електрики — місцеву ТЕЦ-5 — ще в березні. Мер Ігор Терехов заявив про створення харківського «енергетичного острова», тобто концепції повної самодостатності міста в доступі до електрики та тепла в результаті встановлення блочно-модульних котелень, генераторів і когенераційних установок.
Схожі ідеї вже розробляють і менші міста — Долина в Івано-Франківській області та Славутич у Київській області. Для таких рішень необхідне фінансування, яке має знайти сам місто, а не центральний уряд.
«Це така тенденція, — відзначає Святослав Павлюк, член Асоціації енергоефективних міст України. — Харків — дуже уразливе місто, тому що вся генерація збереглася фактично на правому березі Дніпра, тому їхня спроба створити енергетичний острів — це абсолютно правильний хід».
Де взяти додаткову електрику?
До 2022 року українські АЕС мали потужність 13,8 ГВт, зараз — 7,7 ГВт, за оцінками аналітичної компанії DiXi Group. Теплові станції мали довоєнну потужність 17,1 ГВт, в даний час — 3,6 ГВт. З 6,6 ГВт до 3,4 ГВт впала потужність гідроелектростанцій, з 9,6 ГВт до 6,9 ГВт — відновлювальних джерел енергії (сонячна та вітрова енергетика).
Тільки в 2024 році українська енергетична система втратила більше 9 ГВт потужності. Це дуже і дуже багато — в чотири рази більше, ніж електросистема Албанії. Тому промисловість зменшила споживання електрики майже вдвічі — частково через окупацію, частково через меншу активність, якщо порівняти з довоєнним 2021 роком. Домогосподарства на такий подвиг не наважилися — в 2024-му вони споживають приблизно ті ж 34 мільярди кВт·год на рік, що й до війни.
Президент Володимир Зеленський анонсував установку до кінця 2024 року додаткового 1 ГВт потужностей, а Міністерство енергетики пішло навіть далі, зазначивши 3 ГВт додатково. Міненерго вважає, що обов'язково слід добудувати нові блоки Хмельницької АЕС саме з цією метою. Проте, поки в Україні на об'єктах критичної інфраструктури встановлено лише близько 900 МВт потужностей, тобто офіційні плани здаються нереалістичними.
Компанія «Укргазенерго» провела аукціони на установку додаткових 600 МВт, однак це переважно невеликі газотурбінні установки, які навряд чи запрацюють до 2025 року, адже контрактування і доставка, установка кожної такої установки може зайняти дев'ять місяців.
Коли донори — наприклад, Європейська комісія або уряд Японії — передають українським громадам такі установки для побудови розподіленої генерації, то кожного разу невідомо, в якій комплектації вони надійдуть і що доведеться шукати додатково. А ще процес підключення такої установки до газової інфраструктури досить громіздкий, пояснює Святослав Павлюк з Асоціації енергоефективних міст. Тому швидко електрокризису це не вирішить.