Відновлення України після війни: косметичний ремонт чи формування нової економіки?
«Єдиний інвестиційний портфель» від уряду — це ще не гарантія того, що Україна отримає 750 нових об'єктів у різних секторах — від енергетики до житла. Це скоріше запрошення для органів влади, муніципалітетів та бізнесу до великої інвестиційної гри, в якій десь буде діяти правило «хто перший встав — того й тапки».
Зрозуміло, що Львівська область через віддаленість від зони бойових дій може розпочати відновлення раніше, ніж прифронтова Харківська або Донецька область, яка перебуває під постійними обстрілами.
Окремі міністерства, державні компанії, місцева влада матимуть шанси посперечатися за те, щоб саме їхні проекти відновлення були реалізовані, а це відкриває поле для досить гострої конкуренції, де є як політичний, так і бізнесовий складник.
«Основний принцип — це відбудувати краще, ніж було до того, — говорить Ольга Зикова, заступник міністра фінансів. — Публічні інвестиційні проекти спрямовані на відновлення життя людей, повернення людей додому, відновлення найбільш пріоритетних секторів економіки».
Інвестиційне меню відновлення
Найбільше проектів у урядовий план відновлення подало Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури — 97, загальною вартістю 434 мільярди гривень. Однак на найбільший бюджет відновлення претендує Міністерство енергетики, яке хоче отримати на свої 44 проекти 1,14 трильйона гривень, тобто практично половину загального бюджету відновлення.
Серед обласних адміністрацій найбільші фінансові запити в Чернівецькій, Київській, Миколаївській, Хмельницькій, Запорізькій, Закарпатській та Львівській областях. Скоріше за все, це викличе ряд дискусій про доцільність і справедливість, адже масштаби руйнувань у Чернівецькій і Донецькій областях взагалі не співмірні. Проте уряд закликає до конкуренції проектів з відновлення.
Ще одним полем для дискусій є визначення пріоритетів — за першість зараз змагаються енергетика, інфраструктура та житлове відновлення.
Серед енергетичних об'єктів у портфелі слід звернути увагу на будівництво 3-го та 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС за 134,1 мільярда гривень, що може додати додаткові 2 ГВт потужності українській енергосистемі — на фоні руйнування приблизно 9 ГВт росіянами лише за 2024 рік.
Йдеться про запит «Енергоатома» на закупівлю двох реакторів та обладнання російського виробництва, які зараз перебувають у Болгарії.
«Поки не зрозуміло, чи будуть залучені кредитні ресурси, йдеться чи про якісь фінансові інструменти або власні кошти “Енергоатома”, у якого немає доходів», — коментує Дар’я Орлова, аналітик компанії Expro Electricity.
«Чи потрібно Україні більше атомних енергоблоків? Скоріше за все, так, адже перспективи повернення контролю над Запорізькою АЕС призрачні, — говорить Геннадій Рябцев, експерт з енергетики та професор Києво-Могилянської школи управління. — Але в цілому для коштів, які будуть надходити в “Енергоатом”, можна знайти краще застосування. Наприклад, потрібно посилення захисту пристанційних вузлів розподілу електрики, а також установка і запуск малих енергетичних установок».
Окремим пунктом в плані енергетичного відновлення є реабілітація гідроелектростанцій, що входять до державної компанії «Укргідроенерго», вартістю 15,3 мільярда гривень. А ще — пілотний проект з будівництва водневої енергетики (413 мільйонів).
Але заявити про плани — це одне, зовсім інше — знайти будівельну компанію, яка здатна з нуля створити сучасну гідроелектростанцію або станцію з виробництва «зеленого водню». Чи вміють це робити українські будівельники?
«Слід сказати, що українські будівельники ще за Радянського Союзу будували дуже якісні для свого часу та складні об'єкти. Це електростанції, мости, путепроводи, АЕС, метро, аеропорти, стадіони, — міркує Маріанна Бігунец, директор з продажів будівельної компанії Gazda. — Чисто професійні «м'язи» нікуди не поділися, школа складного будівництва не втрачена. Водночас необхідність удосконалення є важливим елементом у сучасному бізнесі, і це стосується не лише будівельної галузі».
Сфера транспорту, своєю чергою, запланувала проекти на суму 248 мільярдів гривень.
«Потрібно завершити бетонну окружну навколо Житомира, яка готова на 45%, адже цей шлях важливий для військової логістики, — говорить Віктор Довгань, експерт з інфраструктури. — А Краковець слід робити як основну фазу з'єднання з автобаном у Польщі».
Так, у списку проектів закладено 2,4 мільярда гривень на будівництво прикордонної дорожньої інфраструктури на українсько-польському кордоні — це і є зона, де розташовані Краковець, Рава-Руська, Яворів у Львівській області.
До цього процесу можуть бути залучені польські компанії — вже більше 3 тисяч компаній з Польщі зареєструвалися для участі в післявоєнному відновленні України, розповів Павло Коваль, уповноважений польського уряду.
Крім того, у транспортній сфері український уряд планує розвиток метрополітену в Харкові та Дніпрі, розвиток морських портів в Херсоні та Одесі, а також дороге задоволення — відновлення цивільної авіації. Йдеться, перш за все, про реконструкцію аеропортів у Борисполі (32,8 мільярда гривень), Львові (1,2 мільярда гривень) та Чернівцях (1 мільярд гривень).
«Це не про реконструкцію аеропортів прямо зараз, а про напрацювання інвестиційних пропозицій, — розповідає авіаексперт Кирило Новіков, учасник “Львівського оборонного кластера”. — Будуть тривалі періоди переходу до мирного життя, війна не закінчиться за один день».
«Як тільки дозволить ситуація з безпекою — відновить свою діяльність перший цивільний аеропорт, а потім буде ланцюговий ефект, підт