Макрон і парламент: як політична криза у Франції вплине на підтримку України.

Франція в заручниках у популістів

Політична турбулентність у Франції розпочалася задовго до вотуму недовіри уряду. Економічні проблеми та непопулярні рішення влади посилювали тиск на Емманюеля Макрона з кожним роком його президентства.

Влітку цього року політична сила президента втратила більшість у парламенті. На дострокових виборах до Національних зборів, нижньої палати французького парламенту, переміг блок ультралівих партій «Новий народний фронт» на чолі з Жан-Люком Меланшоном. Альянс Емманюеля Макрона «Разом» зайняв друге місце, а ультраправе «Національне об’єднання» на чолі з Марін Ле Пен та Жорданом Барделлою — третє.

Проте жодна з політичних сил тоді не набрала достатньої кількості голосів для формування парламентської більшості. Переможці виборів наполягали на тому, щоб президент висунув на посаду прем’єр-міністра їхнього представника. Однак Емманюель Макрон не задовольнив вимог ультралівих, призначивши главою уряду Мішеля Барньє, представника правоцентристської партії «Республіканці», яка зайняла лише четверте місце на парламентських виборах.

Непоступливість Макрона підлила масла у вогонь політичного протистояння, фактично відправивши «Новий народний фронт» в опозицію. Складалася ситуація, за якої у нового уряду не було парламентської більшості, тому дострокова відставка прем’єра Барньє була питанням часу. Врешті-решт, він протримався на цій посаді всього три місяці.

Французький парламент підтримав вотум недовіри уряду вперше з 1962 року. Ще більш незвичайним явищем для Франції стало об’єднання політичних сил, які домоглися відставки прем’єр-міністра країни. На минулих парламентських виборах ультралівий блок «Новий народний фронт» координував свої зусилля з президентським блоком партій Емманюеля Макрона, щоб не допустити до влади ультраправе «Національне об’єднання».

Однак цього разу ультраліві та ультраправі виступили єдиним фронтом проти президента та уряду. В українських реаліях такий ситуативний союз виглядав би так само дивно, як об’єднання комуністів з «Правим сектором».

Новий уряд, ті ж проблеми

З першого дня свого прем’єрства Мішель Барньє дав зрозуміти, що його пріоритетом є скорочення дефіциту французького бюджету. Новий прем’єр Франсуа Байру, ймовірно, продовжить політику попереднього уряду. Тому план дій Барньє може бути не минулим, а майбутнім для французького політичного життя.

У 2024 році бюджетний дефіцит досяг 6,1% валового внутрішнього продукту, що змусило Європейську комісію запустити «процедуру надмірного дефіциту» — більш ретельний контроль за формуванням бюджету Франції. Дефіцит бюджету для країн-членів ЄС не повинен перевищувати 3% ВВП для збереження фінансової стабільності єврозони та курсу євро.

Запропонований урядом Барньє бюджет включав скорочення витрат на 40 мільярдів євро, зокрема на програми соціального забезпечення. Також планували суттєво підвищити податки, що забезпечило б надходження до бюджету в розмірі 20 мільярдів євро у 2025 році. Ці непопулярні кроки могли б допомогти уряду знизити дефіцит бюджету до 5% ВВП і полегшити боргове навантаження.

Франція щорічно платить іноземним кредиторам близько 60 мільярдів євро, щоб погасити відсотки за кредитами. Це на 10 мільярдів більше, ніж увесь оборонний бюджет країни на 2024 рік, який складає 50 мільярдів євро. Цього року розмір державного боргу Франції перед іноземними кредиторами загалом вже досяг 110% валового внутрішнього продукту. Замість того щоб підтримати уряд у критичний момент і проголосувати за бюджет на 2025 рік, опозиція вирішила добиватися відставки прем’єра, який пропонує непопулярні рішення.

«Наступний уряд зіткнеться з тими ж проблемами, які потрібно буде вирішувати. Відставка уряду не вирішить існуючі перед країною проблеми», — заявив Мішель Барньє після відставки.

Зміна уряду лише загоняє країну в тупик, адже дострокові парламентські вибори не можуть бути призначені раніше ніж через 12 місяців після попередніх. Іншими словами, рейтинги партій поки не мають вирішального значення, оскільки вибори можуть відбутися не раніше літа наступного року, а державний бюджет на 2025 рік все одно доведеться приймати. А якщо до кінця цього року парламент не проголосує за бюджет на наступний рік, то дія бюджету на 2024 рік буде автоматично продовжена до прийняття нового бюджету, пояснив у розмові з hromadske Леонід Літра, старший аналітик Центру «Нова Європа».

З такою політичною кон’юнктурою у Франції важко уявити, що наступний уряд буде стабільно працювати і зможе влаштувати всіх. Однак для опозиційних сил тут також є ризики. Якщо вони продовжать політичні ігри та атаки на президента Макрона, погрожуючи відправити у відставку черговий уряд, суспільство побачить, що опозиція не прагне вирішувати проблеми, а своїми діями лише погіршує ситуацію в країні.Леонід Літра, старший аналітик Центру «Нова Європа»

За всім імовірно, до кінця цього року вже сформують новий уряд і приймуть бюджет на 2025 рік, проте навряд чи вдасться уникнути скорочення витрат, зокрема й на допомогу Україні, зазначив у коментарі hromadske Леонід Літра.

«Франція дає Україні більше, ніж зброю та гроші»

Україні слід приготуватися до того, що Париж не зможе виконати своє обіцянку про надання Києву 3 мільярдів євро військової допомоги у 2025 році. Про це ще в жовтні цього року заявив міністр оборони Себастьєн Лекорню.

«На початку 2024 року було вирішено, що щорічна французька допомога Україні повинна становити 3 мільярди євро. В реальності ми, ймовірно, зможемо надати Україні близько 2 мільярдів євро в наступному році», — сказав Себастьєн Лекорню 14 жовтня.

Співпраця в сфері оборони вигідна для обох країн. Французький військово-промисловий комплекс отримує замовлення на виробництво боєприпасів, артсистем «Цезар» то