«Ламаємо систему, щоб уникнути скандалів із тушонкою та готівкою в багажниках». Інтерв'ю з головою Держоператора тилу.

Арсен Жумадилов — 39-річний кримський татарин, народився в Сімферополі. Магістр права та політичних наук (Київський національний університет імені Тараса Шевченка), магістр публічного управління та менеджменту (Лондонська школа економіки). З 2023 року — генеральний директор Державного оператора тилу. До цього 4 роки очолював «Медичні закупівлі», після чого в держпідприємстві звітували про понад 5 мільярдів гривень, зекономлених для держави. У 2022 році Жумадилов був мобілізований у ряди Медичного командування ЗСУ.

«Я запитав, чи не будуть мені ставити своїх людей»

Почну з недавньої історії, яка дуже збурила обізнаних у темі, коли міністр оборони несподівано анонсував обʼєднання Агентства оборонних закупівель та Держоператора тилу в один інститут. Це обґрунтували рухом до стандартів НАТО, хоча, як виявилося, таких рекомендацій НАТО під час війни не було. Врешті-решт від цієї ідеї відмовилися, але можете сказати зі свого боку — що це було?

Можу сказати, як я це бачив і як ми на це реагували — без претензій на всебічність висвітлення цієї історії. Тому що все ж ключовим органом тут є Міністерство оборони.

У липні, коли я звітував міністру за результатами 6 місяців, ми зафіксували, що наші програми виконуються досить якісно та ефективно, щоб говорити про те, що ми готові масштабуватися. І закуповувати як централізований замовник те, що зараз закуповують структурні підрозділи Міноборони або підрозділи в межах ЗСУ. Наприклад, тверде паливо, IT (як софт, так і комп'ютерне обладнання), інші напрямки. І в мене був запит, щоб міністерство пріоритизувало, куди саме нам потрібно масштабуватися. В загальному, на тому розмова і закінчилася. Міністр сказав: «Окей, я тебе почув».

Потім, десь у вересні, був розмова з заступником міністра (Дмитром Клименковим — ред.) про те, що є ідея об'єднати АОЗ та ГОТ. Це для мене стало несподіванкою. З нашого боку ми не знаємо причин, чому прийняли таке рішення. Але розуміємо, що ми повинні були б зробити, якби його прийняли. Ми розписали юридичний, управлінський трек. І вже працювали в рамках комунікаційного треку — зокрема, верифікували з партнерами, чи окей їм, якщо ми будемо займатися летальною номенклатурою також.

Тобто, по суті, йшлося про ліквідацію Агентства оборонних закупівель, хоча там явно більше масштабів. Яка логіка цього обʼєднання саме на базі ГОТ, а не АОЗ?

Це питання краще адресувати міністерству. Але якщо ви запитаєте мою думку — для мене та нашої команди абсолютно зрозумілий функціонал централізованого замовника. Тому що саме наша команда ще у 2019 році вперше його реалізувала в медичних закупівлях. І ще до запуску АОЗ за нашими напрацюваннями у сфері охорони здоров'я десь у 2020 році представники з сфери оборони вивчали наш досвід. Це не ядерна фізика. Це певні складні процеси, які необхідно розуміти. Але вони не є якимось магічним знанням, яке притаманне лише обмеженому колу людей.

Тобто, якби таке рішення було прийнято — ми б його виконували. Хоча деякі друзі з громадського сектора запитували, чому я не відмовився.

Я також хотіла запитати, чому?

Тому що є певні червоні лінії. Для нас червона лінія — корупція. Якби ми побачили корупційні ризики — ми б точно цьому опонували. А якщо в цьому немає корупції, тоді чому ми повинні опонувати рішенню органу управління, який, напевно, мав певні причини для того, щоб його приймати?

Я не побачив цих червоних ліній, тому що задав одне просте питання: «Чи є очікування у Міністерства оборони або у інших владних кабінетів, що призначення в об'єднане агентство будуть за погодженням з ними або взагалі за їхнім рішенням?»

Умовно кажучи, запитав, чи не будуть мені ставити якихось своїх людей. Тому що якщо так, я б точно не акцептував цю історію. Адже саме це очевидний сигнал про те, що хтось захоче реалізувати корупційний інтерес. А всі люди, які зі мною працюють останні 10 років, точно знають, що я не допускаю корупції в принципі.

Ви говорили про відповідну розмову у вересні. Водночас знаю, що в Агентстві оборонних закупівель про це дізналися ледь не з медіа і сприйняли досить жорстко. Яка була комунікація між агентствами, чи є досі між вами напруження і чи не може воно вилитися в якісь проблеми в закупівлях?

Ні. Це потрібно мати дуже бурну фантазію, щоб таке уявити.

В цілому напруження навколо теми є, очевидно. Його складно не помітити. Напруження ж між двома агентствами... я сподіваюся, немає. Справа в тому, що ми майже не перетинаємося. У нас різні програми, ми їх виконуємо в рамках абсолютно різних управлінських треків.

Мені Марина (глава Агентства оборонних закупівель Марина Безрукова — ред.) дзвонила по телефону. Вона запитала: «Арсене, дивись, а чому ви взаємодієте зі стейкхолдерами тоді, коли я навіть не в курсі, що таке рішення приймається?».

Я їй відповів: «Марин, не знаю, чому саме таке рішення приймається, в чому причина і т.д., але в будь-якому випадку це повинно тобі прокомунікувати Міністерство оборони, а не я».

Ми ні за, ні проти такого рішення. Якби воно було прийнято, виконували б. Воно не прийнято — окей. Ми виконуємо свої програми далі. Нам є над чим працювати.

«Після скандалів з яйцями ми почули запит на добропорядність»

Незважаючи на все, українські антикорупціонери в цілому підтримували і АОЗ, і ваше агентство. Що за ці 10 місяців роботи вдалося, зокрема в боротьбі з корупцією, а що ні?

Запит суспільства був перш за все на добропорядність. І після скандалів з яйцями, яблуками, куртками цей запит був почутий нами. Ми інтегрували принцип нульової толерантності до корупції у всі наш