20.10.2017

«КОНЦЕПЦІЇ ЗЕМЕЛЬНОЇ РЕФОРМИ СКОРОПАДСЬКОГО, ЛИПИНСЬКОГО, ЧИКАЛЕНКА, ДОНЦОВА ЛЕЖАТЬ У МЕНЕ НА СТОЛІ»

Віталій Скоцик — нова постать на українському політичному горизонті. Хоч він і сам пише, що його «формальний шлях у політиці розпочався 2009 року», рух «нагору» у нього — тривалий і поступовий, так що побачити полі­тика на екранах телевізорів, зокрема на всіляких розмовних телепрограмах, можна не так часто. Віталій Скоцик привернув нашу увагу активною діяльністю, зокрема частими поїздками ре­гіонами України та читацьким інте­ресом до розумних книжок, про що він постійно звітує у «Фейсбуці». «День» завжди приділяв особливу увагу тим, хто може стати альтерна­тивою тій системі, яка утворилася в Україні. Якщо молодому лідеру вдасться уникнути багатьох спокус, якими нафарширований українсь­кий політикум, якщо йому вдасть­ся пройти між Сціллою олігархату і Харібдою популізму, то цілком можливо, що він виросте в яскраву політичну фігуру. Тим більше, він не схожий на типових «аграріїв-вождів» із минулого, а має образ сучас­ного і динамічного політика, який органічно виглядає в руках з книж­кою. Отже, ми запросили лідера Аграрної партії України (очолює з 2014 року) Віталія Скоцика в редак­цію, щоби зблизька познайомитися з його баченням минулого та сучас­ності. Спектр обговорення — від актуальних політичних та еконо­мічних питань до історичних уроків сторічної давності. Розмова вийшла цікавою. Переконайтеся самі. Об этом сообщает ternopilinfo.in.ua со ссылкой на СМИ.

— Нещодавно відомий історик, професор, доктор історичних наук та один з авторів новинки Бібліотеки «Дня» «Корона, або Спадщина Коро­лівства Руського» Юрій Терещенко в інтерв’ю «Дню», зокрема, заявив: «Попри деструктивну діяльність укра­їнських соціалістів, Скоропадському вдалося підготувати аграрну реформу, яку фахівці вважали найдемократичнішою в Європі. Аграрна програ­ма Скоропадського передбачала рішу­чу ліквідацію земельних латифун­дій, зосередження в руках держави надлишків і парцеляцію їх між дріб­ними землевласниками. При цьому на землевласників покладалися певні обов’язки щодо ефективного викори­стання ресурсів. Таким чином форму­вався середній клас — опора держа­ви. ...Не читаючи праць Липинського, він інстинктивно наближався до класократичної моделі». Чи знайомі ви з аграрною реформою Павла Скоро­падського столітньої давності або з працями В’ячеслава Липинського, який бачив соціальною опорою для ре­алізації монархічного проекту в Укра­їні «хліборобів»?

— Якщо повернутися в ті часи, то цікаво подивитися і на Павла Скоро­падського, і на В’ячеслава Липинсько­го, і на Євгена Чикаленка, бо це ті по­статі, навколо котрих обговорювалося земельне питання тих часів. Можна згадати також Дмитра Донцова, позаяк в останній його книжці «Культуро­логія» ці питання так само проходять наскрізною ниткою. Їхні концепції земельної реформи — всі вони лежать у мене на столі, — відрізняються одна від одної, але суть в тому, що всі вони засвідчували необхідність успішного завершення земельної реформи, оскільки в цьому — успіх незалежної держави. Але цього так і не було досяг­нуто. Тож, як наслідок, невирішені зе­мельні питання призвели до катастро­фи Української Народної Республіки та неможливості дати відсіч більшо­вицькій навалі. Бо влада втрачала опору народу, який прагнув реформ. Відтоді минуло сто років, а ми сьогод­ні фактично обговорюємо ті самі питан­ня. У нас є можливість уникнути тих помилок, які зробили наші попередни­ки 100 років тому, і тих, які були до­пущені у світі. Історія вчить: успішно проведена земельна реформа — це успіх України.

Іван КАПСАМУН, Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, газета «День»

Новые сверху Старые сверху

Оставить комментарий

Scroll to Top